По вітру попіл життя,
Стоїш пропахнутий димом,
Чужих цигарок, і чуття
Пульсує у скронях мов стимул…
По хвилям водою думок,
Тонеш в широкому морі
Чужих сподівань і пліток
Чужої надії і болі…
По людях словами розмови,
Ростеш нерозділений часом,
Чужої згоди й відмови,
Забутим знаменником «власний»…
