Плакала пташка... На гілці сиділа.
Плакала пташка - зима холодила.
Калинова гілка ту пташку гойдала.
А гілка та ніжна пташину втішала:
"Не плач, моє рідне пташатко маленьке.
Для тебе залишилось ґроно рясненьке."
І пташка зраділа... ягідки склювала.
І весело, й дзвінко вона заспівала.
Дивились на пташку небес сині очі.
І теплу весну в сни приносили ночі.
Метелиця злилась:"Усіх заморожу..."
Та більш не боялась та пташка морозу.
Пташка співала... на гілці сиділа.
Світлому, ясному дню вже раділа.
Калинова гілка ту пташку гойдала.
З веселою пташкою дзвінко співала.
