Я не маю з ким поговорити,
Бо давно живу на чужині.
Тут живуть мої онуки й діти,
Та чомусь незатишно мені.
Хоч знайома вже тутешня мова,
Не співаю я чужі пісні
А почути українське слова,
Аж ж до сліз, так хочеться мені.
У думках лечу на батьківщину,
Щоб весну зустріти там, в раю.
Бережу у серці Україну,
Хоч маленьку - рідну і свою.