Великий птах, здійнявши білі крила,
На місто опустився тайкома
І все навколо геть заледеніло,
Як спішилася вершниця Зима.
Димлять хати, налякані до смерті,
Почувши, що лунає звідалля
Чи пісня, чи застуджена відвертість,
Яку співає хиже янголя.
Хіба чаклунка з півночі повинна
У тому, де нарешті замете
Чиєсь життя байдужа Хуртовина,
Затягши знову голосно про те.
