*****
Так, як світло темноту
Знищує без слів,
Так у серці важкоту
Темних почуттів
Нищать теплі, чарівні,
Добрі почуття,
Щоб я з ними ночі, дні –
Все своє життя
В цьому світі голубім
Безперервно жив,
Щоб ні миті я на нім
Більше не тужив,
Бо життя, хай і мине,
Як настане час,
Назавжди, адже одне
В кожного із нас,
Та не гідне, щоб його
Гаяти лишень.
Протягом життя всього,
Кожен даний день,
Всяку неповторну мить,
Що крізь час мина,
Доки серце стукотить,
(Певен, кожен зна),
Варто проживати всмак,
На утіху всім,
Щоб життя, неначе мак,
Квітнуло на цім
Світі, а також робить,
Щоби так же жить
І лиш добрий слід лишить
По собі. Збіжить
Все життя. Якщо ж лишив
Добрий слід ти свій,
То немарно все ж прожив,
Любий друже мій.
Євген Ковальчук, 15. 12. 2021
ID:
1054580
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 03.01.2026 20:40:58
© дата внесення змiн: 03.01.2026 20:40:58
автор: Євген Ковальчук
Вкажіть причину вашої скарги
|
