Буває так: знайдеш свою людину,
І все довкола раптом оживе.
Вона розвіє темряву й рутину,
Вдихне у серце справжнє і нове.
Спочатку закохаєшся у очі,
У кожен погляд, усмішку і сміх.
Зорею провідною стане вночі,
Найближчою з людей серед усіх.
А вдруге - крізь її любов і віру
Ти закохаєшся в добро в собі,
Знайдеш у серці силу і довіру,
І ту красу, що зрить вона в тобі.
І втретє - це найбільше в світі диво
Ти знову закохаєшся в життя!
У кожен день, що ти прожив щасливо,
У кожен подих, мить і майбуття.
Хто повертає нам забуті крила
Та відкриває двері небесам,
Дарує жити знову дивну силу.
Не просто любить, а кохає сам.
9.08.2026
