В полоні ніжності твоєї так чарівно,
Нема між нами простору і меж.
Ми загубились в часі так нестримно,
Що я в тобі, а ти в мені живеш...
Ти — моє небо, мій безмежний всесвіт,
Блаженна сповідь теплих, ніжних слів.
Ти — моє щастя, повністю воскресле
З жаданих, давніх і пророчих снів.
Сплелися наші долі наче рими,
Де кожна буква — то священний знак.
З тобою стали ми давно нерозділимі,
Один без одного нам точно вже... ніяк.
