Не бійся болю, чуєш, Серце?
Цей щем земний — всього лиш мить.
Крізь часове, розбите скельце
Зове нас вічності блакить.
Там, де закінчиться дорога,
Відпустить душу смертний страх,
Свята, незвідана тривога
Розтане в ангельських світах.
Затихне плач, воскресне слово,
І обірветься нитка сліз.
Нас Вічність обійме раптово —
Як тихий, теплий, дивний ліс.