Олександр Таратайко: Шановний Олександре, живіть тепер і тут. І пам\'ятайте геніальні рядки Леоніда Дєрбєньова: \"Есть только миг между прошлым и будущим, именно он называется жизнь\".
А якщо бути відвертим, то мій стан зараз дуже схожий на Ваш. Але все ж таки: давайте жити! Вірш глибокий, проникливий і правдивий.
Олександр Таратайко: У вічному боргу ми перед нашими батьками. Які б аргументи я не знаходив тепер, щоб виправдати свої провини перед ними, а легше на душі не стає.
Щемливі рядки, Олександре. Надто щемливі...
Олександр Таратайко: Приміть мої щирі вітання, Олександре.
Для мужчини це ще не вік. А Ви вже встигли багато. Нехай кожний наступний рік буде наповнений змістом, творчістю і наснагою. З повагою —
P. S. Судячи по всьому, Вас можна поздоровити з виходом збірки віршів. Поздоровляю Вас. Це серйозний етап у творчому житті. Не зупиняйтесь і не втрачайте надії. Радий за Вас.
Олександр Таратайко: Якою б страшною не була війна, повоєнний час буде ще страшнішим. Дякую Вам за щем, священний гнів і страшну правду. Народ наш переживе все.
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
Дякую. 
