Чи то пісня, чи хто плаче,
Чи то стогін чути наче.
Чи то пташка, чи скотина,
Чи налякана дитина.
Може то собака? Киця?
То голосить молодиця!
Звістку принесло водою,
Що біда прийшла... Вдовою...
Уночі нещасна стала,
От така біда настала.
Двоє діток - сиротини,
Як беззахисні прутини,
Залишилась, доглядати,
Буде одинока мати...
Заспокоїть маму хоче,
Загляда дівча у очі...
А хлопчина, геть малеча,
Як бізпомічна лелеча…
Чи тепер життя складеться?
Бідувать мабуть прийдеться.
Без батьківської опори,
Нелегкі наступлять пори.
Чи піднімуться на ноги,
Чи підуть чужі пороги,
Десь у світі оббивати,
Не маючи батька й хати…
Люди, де ви, зупиніться,
На дітей хоч оглядіться…
Війна оця триватиме доти,
Поки не здохне путлєр й кровожерливі істоти.
В. Небайдужий.
Липень 2025 року.
