Не всім дано.. і усмішку фортуни
Хтось може марно все життя чекать.
Хоч ти торкаєш серця мого струни,
Вони уже не плачуть...й не звучать
Кудись ота мелодія пропала,
Що посилали ангели з небес.
Яка ж весна в душі моїй співала !
В чеканні свята, радості й чудес.
А я любила, як же я любила!
Бог дарував нам світлі почуття.
Та ти зіграв на струнах так невміло,
Що це змінило все моє життя.
... Коли весною прилетять лелеки,
І первоцвіт під сонцем забринить.
Я все ще чую музику далеку,
Яка відлунням юності звучить.