Ти так вродлива неймовірна
Така струнка твоя постава
Ти скажеш що не час ще милий
І потяг твій з перону від'їжджає
А я ще досі у обіймах
і поцілунок наче опік
Твої красиві карі очі
Я не забуду їх ні коли
А я тепер в чужому світі
Я вітром буду облітати
Я наче так втрачаю мрію
І я дощем наздоганяю
А серце моє тягнеться за тінню
Душа залишилась в вагонні
Я знаю я не можу їхати
А я так хочу бути із тобою
А серце моє тягнеться за тінню
Душа залишилась в агонії
Я знаю я не можу дихати
А я так хочу бути із тобою
І я не можу погляд відпустити
Я ще в очах твоїх в неволі.
Не вже я зможу полюбити
І все життя відкрити долі
А ти несправжня з мого світу
Хіба бувають Янголи насправді
Ти просто наче неймовірна
Така красива і фатальна
А я тепер в чужому світі
Я вітром буду облітати
Я наче так втрачаю мрію
І я дощем наздоганяю
А серце моє тягнеться за тінню
Душа залишилась в вагонні
Я знаю я не можу їхати
А я так хочу бути із тобою
А серце моє тягнеться за тінню
Душа залишилась в агонії
Я знаю я не можу дихати
А я так хочу бути із тобою
А я тепер в чужому світі
Я вітром буду облітати
Я наче так втрачаю мрію
І я дощем наздоганяю
А серце моє тягнеться за тінню
Душа залишилась в вагонні
Я знаю я не можу їхати
А я так хочу бути із тобою
А серце моє тягнеться за тінню
Душа залишилась в агонії
Я знаю я не можу дихати
А я так хочу бути із тобою
