Ти колись закохаєшся ще,
але вже не зійдЕш з розуму
будуть вЕсни закутані в щем,
а вірші обростатимуть прозою.
Будеш пити вино із дощем
і приймати людей дозами...
Ти колись закохаєшся ще,
але вже не зійдЕш з розуму.
Юлія Романяк
***
Ти колись закохаєшся ще,
Але це вже не буде як вперше.
Дрібний дощ по щоках потече,
І в ту ж мить на душі стане легше.
Ти колись закохаєшся ще,
Тільки сонце сховається в хмари.
З журавлиним полинеш ключем,
Де любов оминуть людські чвари.
