Під рік новий запахла хвоя,
мороз потріскує завзято…
Тримає доня – «Хрест Героя» –
останню нагороду тата.
Їй пам'ять болісно лоскоче,
про щось лише одній відоме,
коли вона його щоночі
чекала з «бойового» вдома.
Ще усвідомити не можуть
сумні дитячі оченята
до неба синього тотожні,
що більше не обійме тато…
Допоки розмовляє зброя –
тримають діти – «Хрест Героя».
08.12.25р.
