Десь посередині грудня.
Вагон пустий, для тебе лиш
Бракує місця, та куди не глянь
Сидять невидимі люди.
Покинь усе, облиш.
Згуби свої валізи там.
Це ж легко.
Це ж як підхопити застуду.
Відмитися від бруду.
Пройти обабіч осуду і суду.
Зайняті місця, а ким?
Ти ж не знаєш, хто сидить навпроти,
На столі чай, бутерброд і шпроти,
Й поєднані маслом прегірким.
Ви поєднані фаст-фудом.
Поєднані життями похідними
Сидять невидимі люди.
І ти сидиш між ними.
