Я йду до тебе житами,
там , де цвіте в розмаю маків цвіт .
Лечу, як птах під небесами,
Щоб нахилити до ніг цей ясен світ.
О осене , осене, осене ,
Поверни наше літо назад.
Я піду в пишні трави росами
Назбираю зорі в зорепад.
Впаде зірка у росяні трави,
Я загадаю одне бажання.
Щоб сонечко зійшло із заграви,
В тім раю я стрів кохання.
Ти явилась наче зірка з неба,
Упала у мої долоні.
Я кохана для тебе, для тебе,-
Нарву маків цвіт у долоні.
Чому, так пізно стрілись з тобою,
Не весною, пізно восени.
А вже осінь кружляє листвою,-
Веде нас у заметіль зими.