Сонце тихо мальви обіймає,
Чекають дощ, та його немає.
В небі птахи колом кружляють,
Мабуть, все ж правди шукають.
Людина по своїх справах спішить,
Байдужа до слова й серце гнітить.
Сліпо біжить у буденність туману -
Скажи, чи полюбиш після обману?
Обов'язок - це аксіома перед ними,
Палкі вуста, які стали так чужими.
Які гірше пекла долі обпікають -
Як не кохають, то не взлітають.
Нові манери у стилі краплі роси,
Не хотів я бачити твоєї сльози.
Спішно, грішно - любов і тремтіння,
Впусти у скроні світло проміння!
