Потрошку, по кроку, малому ковточку,
Але намагаюсь відчути життя...
Тремтять на сумаху ажурні листочки,
Ось краплі дощу -
Хоч якесь відчуття...
Неначе притрушена попелом днина -
Все сіре:
І хмари, і сонце, і сум.
Я наче не зовсім без тебе людина,
А сірий потік чи то сліз, чи то дум...
Сховалась від всіх, щоби не дратувати
Безсиллям і слабкістю...
Болем в очах...
Потроху його я навчусь відпускати.
А поки ховаю в печальних віршах.
