Лапатий сніг встеляє землю,
Вона сховалась за вікном.
Думки сплелися ніжним тембром
У шепоті, мов давній сон.
Світ застигав у тиші білих,
Як крила янголів, сніжинок,
А серце грілося несміло
В полоні теплих споминок.
Очей її ласкавий промінь
Танув крізь шкло, немов весна,
Та снігопад кружляв грайливо –
Де ти? А де вона? Одна...
