Я зберігаю і досі старі листи,
написані мені у вісімдесятих,
коли в ті роки ще були ми із тих,
хто дні народження чекали як свято.
Їх писали надцятирічні дівчатка
із рубрики про дружбу й знайомство-
про оцінки, музику, домашні звірятка-
іще далекі від думок про потомство.
Я зберігаю і досі старі листи
написані мені у дев'яності.
Студентом тоді уже стати я встиг,
і їздив додому уже як у гості.
Їх писали з дівчат тих уже лиш одна,
і друг, який дома лишився,
Вона про навчання, кохання дотла...
Але не до мене. А він- що напився.
Він ще й про роботу, пивко, цигарки,
про музику і про футбол(це святе).
Вона про які там твої ще роки,
ще стрінеш свою...Але я не про те.
Я не зберігаю у себе листи,
що мені від двохтисячних писали,
бо спалили паперові мости
есемески...І листів не стало.
18.07.2025р.
