Бажання, мов краплі, злились в насолоду:
Стікали в чарунки дівочої вроди,
У сяйво усмішки, у затишок світла,
Що вабило, тепле, до себе привітно.
Бажання було, через край заливало,
У затінку жаром, здавалось, буяло,
Що лід недовіри зникав лише паром...
А ми - крокували неспішно бульваром...
Гойдались у такт всі принади бентежні,
За талію ніжно тримав, обережно,
Співали пташки й моє серце... Чи диво?
Здається обоє ми зараз щасливі...
Бажання - мов краплі, на вушках червоних,
А ніжні вуста - зачарована втома, -
Зірвались услід усі бджоли до меду...
Солодка, як сік, соковита потреба...
Як треба притиснути, пружно, захмарно, -
Засяють у світі веселкові барви,
Засяємо й ми, зачаровані й ніжні,
Сховаємо жар у життя білосніжне.
Клекоче бажання, мов лава, у тілі.
Ми - втілення душ неймовірно-щасливих:
Пашіє вона, я зливаюсь у спразі,
Свідомо - бульвар та лиш спрага екстазу
Й бажання... Мов краплі, злились в насолоду...
Стікали в чарунки дівочої вроди,
Моєї жаги, почуттів неймовірних,
Бажання життя та пекучої згоди
На вибух небес... і життя... літа... спраги...
Бажання - то варто твоєї уваги!...
ID:
1043828
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Любовна та інтимна лірика
дата надходження: 16.07.2025 22:07:51
© дата внесення змiн: 16.07.2025 22:07:51
автор: Володимир Науменко
Вкажіть причину вашої скарги
|
