Може простір скінчився зовсім
Розглядаю штрихи на стелі
Ні зима, ні весна, ні осінь…
Не прикрасить мою оселю
Може крила, а може руки
Розмальовані аквареллю
Розфарбовую навіть муки
чи печалі розпишу нею?...
І не те, що якоїсь волі...
І не те, щоб до неї рватись
І не те, щоб зусилля кволі
І не те, щоб мені ховатись…
Може простір скінчився зовсім
Простір втомлений завмирає
Ні зима, ні весна, ні осінь...
Ні птахів перелітних зграї...
Ольга Мороз-Кміт, 2025
