Стелиться туман над рікою
Вітер шепоче листям шелестить.
Лине стиха пісня луною,-
Там ,де дівча над берегом сидить.
Кружля вільний птах над вербою
І милується красою землі.
Сів на гіллі понад водою
Співом дівчині додає жалі.
Сиділа, і думу гадала...
Де її коханий , а чи живий?...
Щоб вістку пташка передала
Захистила від куль у час лихий.
О скажи мені пташко мила?!...
Ти літаєш високо в далечінь.
Прошу візьми на свої крила,
Там, де є мій миленький ,мій легінь.
Сонечко низенько сідає...
Зійшла перша зіронька над селом.
Соловей сумно , так співає...
Обійма за плечі її крилом.
Тече вода у Чорне море
І виграє на струнах водограй.
Слухають пісню осокори...
Про козачу долю і рідний край.
Поїхав козак в степ широкий,-
Щоб землю від ворогів захищать.
Не рік не два, а десять років,-
Як там у тім бою вони стоять .
Не журись, ти мила дівчино,-
Що козак поїхав в дикі степи.
Прилетить, як птах на калину
Коли зацвітуть навесні сади.
