В серці я своїм несу
Світлі почуття,
Їхню велич і красу
Протягом життя.
Наче квіти навесні
Та улітку, всі
Розцвітають у мені
У своїй красі
Неповторній, чарівній,
Дивовижній всій
На планеті цій земній.
Так, живу на ній
Тільки завдяки тому,
Що я маю їх
В тілі й серденьку свому.
Тож я від своїх
Світлих почуттів зректись
Не наважусь, ні,
Ні тепер, ані колись.
Будуть у мені
Всі вони, немов річки,
Й далі протікать,
Щоб на світі залюбки
Жив я. Їх тримать
Буду у собі весь вік,
Доки він мина
Так, як кожен божий рік
Гарная весна,
І ділитись із людьми,
З ким живу на цім
Світі, щоб щасливі ми
Всі були на нім,
Кожен з нас, допоки час
Життьовий іде
Наш, допоки смерть по нас
З часом не прийде.
Євген Ковальчук, 04. 11. 2021