в кофейне
обычной кофейне
в спальном районе города
за круглым столом сидела компания молодых людей
за большим столом
там было ещё достаточно места
две девушки и два парня
они читали книги
молча читали книги
в субботу
первого ноября 2025 года
в восемь вечера
читали книги
разные книги
пока мы с товарищем сидели за соседним столиком
пили чай и разговаривали тихонько
они читали книги
в субботу
первого ноября 2025 года
в восемь вечера
ни одного слова они не произнесли
пока мы сидели
минут сорок
друг с другом не произнесли
молчали
они читали книги
у высокого парня была толстая книга
страниц на пятьсот
одна девушка читала мангу
или что-то такое
чёрно-белые картинки
и тоже молчала
они читали книги
в субботу
первого ноября 2025 года
в восемь вечера
в маленькой кофейне
в спальном районе
большого города
и почему я удивлён
почему я удивлён
люди заходили
покупали кофе
чай
сладости
парень с прикольным псом
у которого были смешные уши
высокого роста молодой человек с маленькой женой
у которой были накачанные губы
отец с ребёнком лет пяти на маленьком велосипеде
заходили люди
а они всё это время читали книги
в субботу
первого ноября 2025 года
в восемь вечера
в маленькой кофейне
не отвлекаясь на то
что происходило вокруг
я пытался угадать что это были за книги
но так и не решился спросить
выходя из кофейни я сказал
до свидания
а они остались
01.11.2025
(Перевод с украинского)
в кав’ярні
звичайній кав’ярні
в спальному районі міста
за круглим столом сиділа компанія молодих людей
великим столом
там було ще достатньо місця
дві дівчини і два хлопця
вони читали книжки
мовчки читали книжки
в суботу
першого листопада 2025 року
о восьмій вечора
читали книжки
різні книжки
поки ми з товаришем сиділи за сусіднім столиком
пили чай та розмовляли тихенько
вони читали книжки
в суботу
першого листопада 2025 року
о восьмій вечора
ні одного слова вони не вимовили
поки ми сиділи
хвилин сорок
одне з одним не вимовили
мовчали
вони читали книжки
у високого хлопця була товста книжка
сторінок на п’ятсот
одна дівчина читала мангу
чи щось таке
чорно-білі картинки
вона теж мовчала
вони читали книжки
в суботу
першого листопада 2025 року
о восьмій вечора
в маленькій кав’ярні
в спальному районі
великого міста
і чому я здивований
чому я здивований
заходили люди
купляли каву
чай
смаколики
хлопець з прикольним сабакою
у якого були смішні вуха
високого зросту молодий чоловік з маленькою дружиною
у якої були накачані губи
батько з дитиною років п’ять на маленькому велосипеді
заходили люди
а вони весь цей час читали книжки
в суботу
першого листопада 2025 року
о восьмій вечора
в маленькій кав’ярні
не відволікаючись на те
що відбувалося навкруги
я намагався вгадати що то були за книги
але так і не наважився запитати
виходячи з кав’ярні я сказав
до побачення
а вони залишилися
