А руки прагнуть до землі Хоч ніби їх урвали...
Ми українці, мов джмелі, Сумлінно працювали
Копали Чорне море ми Тож маєм свіжі рани
Засмагу ненечки землі І долю - порцеляну...
Наразі у дворі війна Страждає вся родина
У кожний дім ввійшла вона То є чорна година
Насінням міни у ріллі Зі сталі зійшли сходи
Ми під конем? Ні! На коні. Хоч очі і холодні
Марно життя не віддають І не самі калічать
З калюж студенну хлопці п'ють, Імена віковічать
Знай! Перемога - наш посил І начувайся, враже
Хоч і бракує свіжих сил Та куля не промаже
