Скажіть мені слово і я оживу. Видихніть з чистих легень, завібруйте коливанням трахеї, звуком гортані, щоб почула ваш голос. З глибини душі, мов смичок, відтворить язик могутню мову. Вона є частинкою вашої душі і змістом мого життя. І нехай попервах буде важко... Я вчитимусь збирати літери, як пазли, розуміти склади і осилю глибокий зміст кожного слова.
Я не зупинюсь, щоб віднайти ключ і відчинити двері до святих мелодійних звуків. Ви, як криниця, а я відчуваю спрагу. Мені б збагатитися найяскравішою, солодкою рідною мовою, яку оспівували композитори, якою писали поети...
Я хочу слухати ваше слово та жити вашим словом, що дає натхнення і віру...
Напишіть мені слово і зцілюся ним. Слово підтримає у важку годину, втішить у розпачі і безнадії, змінить погляди на життя. Я спитала у сонця і вітру, чи знають вас, і вони розповіли, що знають про вас усе.
У кожному написаному есе — мереживо ваших думок. Ви писали і про мене, але нехай залишуться наші розбурхані почуття таємницею тихих ночей. Бо хто, як не ви, зрозумієте мене, і цього — досить. Я багата вами. В сторонніх не запитую нічого, бо все те зайве, в них
інші мрії, інші стежки...
Завдяки словам, які промовляє душа, я навчилася бути вільною пташкою і ще більше любити небо і життя.
Заспівайте мені пісню — мелодійну, таку, яку щасливим в дорозі співає вітер, щоб пройняло аж до глибин... Заспівайте, як умієте, невимушено, легко, подібно солов’їній трелі, багатоголоссю моря; неповторну пісню, таку ж, як неповторний у своїй красі минулий
день. Я збережу мову та мелодію серця, як найдорогоцініше діамантове намисто, що нанизане на тонку нитку почуттів.
Гляньте в мої очі, зазирніть у душу — там любов,
яка народжує слово.
EL IDIOMA DEL ALMA
Díganme una palabra y reviviré. Exhálenla desde pulmones limpios,
vibren con la tráquea, con el sonido de la garganta, para que escuche su voz. Desde lo profundo del alma, como un arco, la lengua reproducirá un idioma poderoso. Es parte de su alma y el sentido de mi vida. Y aunque al principio sea difícil... Aprenderé a juntar letras como piezas de rompecabezas, a entender sílabas y a captar el profundo significado de cada palabra.
No me detendré hasta encontrar la llave y abrir la puerta a los sonidos sagrados y melodiosos. Ustedes son como un pozo, y yo siento sed.
Quisiera enriquecerme con el idioma más brillante y dulce, el idioma natal que cantaron los compositores, con el que escribieron los poetas...
Quiero escuchar su palabra y vivir por ella, porque da inspiración y fe...
Escríbanme una palabra y me sanaré con ella. La palabra me sostendrá en la hora difícil, me consolará en la desesperación y la falta de esperanza,
cambiará mi mirada sobre la vida. Pregunté al sol y al viento si los conocen, y me dijeron que saben todo sobre ustedes.
En cada ensayo escrito — un encaje de sus pensamientos. Ustedes escribieron también sobre mí, pero dejemos que nuestros sentimientos agitados permanezcan como un secreto de noches silenciosas.
Porque ¿quién, si no ustedes, me entenderá? Y eso — basta. Soy rica por tenerlos. No pregunto nada a los extraños, porque todo eso es superfluo: ellos tienen otros sueños, otros caminos...
Gracias a las palabras que pronuncia el alma, he aprendido a ser un pájaro libre y a amar aún más el cielo y la vida.
Cántenme una canción — melodiosa, de esas que el viento canta al viajero feliz, para que me atraviese hasta lo más profundo...
Cántenla como saben: con soltura, con ligereza, como el trino del ruiseñor,
como el canto polifónico del mar; una canción irrepetible, como lo fue el día pasado en su belleza única. Guardaré el idioma y la melodía del corazón como el collar de diamantes más preciado, ensartado en un hilo fino de sentimientos.
Miren mis ojos, asómense a mi alma — allí hay amor,
ese que da a luz la palabra.
ID:
1051214
ТИП: Проза
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 10.11.2025 23:39:38
© дата внесення змiн: 10.11.2025 23:41:00
автор: ГАЛИНА КОРИЗМА
Вкажіть причину вашої скарги
|
