Не хочу думати, чи ти станеш мені чоловіком
Не хочу думати, чи зможу не вихлюпати воду з долонь
Не хочу думати, чи зможу перерахувати вчасно
Всі занедбані дні, які прагнула тобою заповнити
Там на небі хтось закреслює дні та години
А знаєш, у часі також є дещо важливе
Він виважить нам стільки теплих слів та обіймів
Щоб ми змогли їх посадити у землю.
А тоді вже, як посіємо й як плекатимемо –
Так і ростиме. Так і ростиме.
