Широка діброва,
Тут сонячне проміння переливається у осінньому
листі і гіллячі дерев,
луна косів чорноволосого лісу...
Тут щебечуть птахи, сопіння їжачків...
тут вона розіпнула мене.
Її слова всюди, забрали небо, і тільки спогад цієї сунички під
щебіт, який я хворий... Я згину в цій діброві! Що на неї повівся!
Моє осіннє марення триває...
