Сьогодні... В лютневу та трохи морозну,
прекрасну водночас і дещо тривожну.
У ніч таку тиху, доволі погожу,
З'явилась дитина за волею Божею!!!
Прекрасне маля, посміхатися стало,
і матір до себе його пригортала,
так бавила ніжно, на вушко співала,
і спів той матусин, маленьке приймало!!!
Проходили роки, дівча підростало,
під музику кроки свої видавало.
А трошки пізніше, на телеканалах,
в три роки, пісні, все для співу шукала...
Та згодом батьки, пройняли розуміння,
віддали на співи, мале покоління...
Ось, тут починається все "небуття"-
Країна чекала твого прибуття!!!
Концерти під хатою та на ганочку,
в Будинках Культури, на площі, в садочку,
бабуся з кульбаби справляє віночки,
матуся радіє-талант, а не дочка!!!
Так, швидко минули ті радісні роки,
та вмить, наступили життя справжні кроки,
Дівча враз поклало свої руки в боки,
І хутко до Києва справила склоки...
Ось, тут починається справжнєє дійство,
любов,репетиції,місто,столиця,
життя, переповнене масками в лицях,
та ти все дозуєш-кладеш по полицях!!!
Ти знаєш, де можна на пару проспати,
кого та куди, як найдалі послати.
При цьому, на заліках все поздавати,
Та ще й маєш час, для народу співати.
А далі мені, трохи важче писати...
чим далі-тим важче тебе впізнавати...
дорослішаєш, це так важко признати,
Поради...- мені ти вже можеш давати!!!!
Тепер, вже не ти натискаєш канали,
а наші батьки: "Там на "Першому"Алла!!!"
Щоб кожна дочка, таку втіху давала,
як моя сестра, моя Царенко Алла!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
ID:
545783
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 23.12.2014 10:44:34
© дата внесення змiн: 23.12.2014 10:44:34
автор: Володимир Царенко
Вкажіть причину вашої скарги
|
