Старезна хатинка під стріхою
Присіла, аж сіра від старості,
У колі з столітніми липами;
Віконцями підсліпуватими
На світ приморочено глипає.
А світ навіжений проноситься
З вищанням авто́ і трамваїв
І з ревищем авіаносців...
А небо над нами все журиться
Сліпими дощами і росами.
