Закрий теплі літом любові свої очі…
Згадай мене…
Згадай літні ночі із Нібіру…
Згадай ночі, коли ти виносив ковдру і ми кутались в неї в гамаку………. І ніжність твого тепла…
Згадай чудні наші весни, якісь не зрозумілі…
Згадай наші зими… Теплі ароматом чебрецю… на кухні на підлозі розмови… наша музика…
Твоя брехня
Мої істерики
Згадай про мене щось хороше.
А поки згадуєш – запам’ятай:
Я ТЕБЕ НЕНАВИДЖУ
За те, що ти ніколи мене не тримав,
За те, що хворію анорексією відчуття почуттів,
Страждаю нестачею любові…
Завжди мріяла стати для тебе безцінною,
І стала – без цінною,
В твоїх очах мені немає ціни, зовсім ніякої,
Я зовсім нічого для тебе не значу.
Дарую тобі червоне у відповідь на чорне
