Твій язик розгадає секрет моїх сліз,
Він впізнає краплини зеленого чаю,
Він відчує мене: я не плачу, я не дозволяю.
А за нашими спинами спатиме Древній Узвіз.
Я найшвидшу комету вхоплю за хвоста.
Я нікуди не хочу, але вже не можу лишатись.
Я тікаю: за краєм щось має початись,
Чи скінчитись...
Ми будем стрічатись у снах.
