Вона пречудова –
З крапельками поту на чолі.
Несказане слово.
І повні бокали на столі.
Вона полохлива –
Природні рум’янці на щоках.
На вулиці злива.
Тремтить надпривабливо в руках.
Вона безпорадна.
Цілує із острахом губи.
Віддатися ладна.
Не можна із нею буть грубим.
Вона незрівнянна –
Полонить очей пелюстками.
Мабуть богом дана –
Любові , творцем сутри , Кама.
23.12.04.
