Як пояснити раптові тривоги?
Руки німіють, звалює ноги…
Крутить на очі абсурдний міраж.
Вічна прострація. Дим. Абордаж.
А втім,
Чи не вперше,
Звільнений Боїнг падає вниз?
Бачив. Буває.
Часом і легше,
Навіть тоді, коли випросив хмиз,
Навіть тоді, коли випросив нитку
Зшити на осінь невдалий сонет.
Бачиш у пальцях: «Трохи у вжитку».
Гідний непотріб.
Ба, не секрет…
