У повітрі літає весна,
Символ життя та любові.
Й не обминула і мене вона,
Шепотівши душі колискові.
Відступили сніги та заметілі,
Розтали води в Україні.
І у моєму тілі,
Позникали всі сірі тіні.
На Батьківщину повернулися птахи,
Із новинами з дальніх країн.
За труд і взялись і мурахи,
Вишуковуючи власний загін.
Кольорами вкрилася земля,
Від дивних бар квітів.
Немов би зачарований став я,
Від сонця ранкових привітів.
Зеленіють трави на лугах,
Від теплого привіту вітрів.
І у краплі роси на ногах,
Я відчув дотик морів.
Не передати запах дощу,
І стукіт його у вікно.
Не передати веселки красу,
Яка немов би кадр із кіно.
У повітрі літає весна,
Зачаровуючи усе довкола.
Вона хоч і німа но така голосна,
Наша рідна Українська весна.