У повітрі літає весна

У  повітрі  літає  весна,
Символ  життя  та  любові.
Й  не  обминула  і  мене  вона,
Шепотівши  душі  колискові.

Відступили  сніги  та  заметілі,
Розтали  води  в  Україні.
І  у  моєму  тілі,
Позникали  всі  сірі  тіні.

На  Батьківщину  повернулися  птахи,
Із  новинами  з  дальніх  країн.
За  труд  і  взялись  і  мурахи,
Вишуковуючи  власний  загін.

Кольорами  вкрилася  земля,
Від  дивних  бар  квітів.
Немов  би  зачарований  став  я,
Від  сонця  ранкових  привітів.

Зеленіють  трави  на  лугах,
Від  теплого  привіту  вітрів.
І  у  краплі  роси  на  ногах,
Я  відчув  дотик  морів.

Не  передати  запах  дощу,
І  стукіт  його  у  вікно.
Не  передати  веселки  красу,
Яка  немов  би  кадр  із  кіно.

У  повітрі  літає  весна,
Зачаровуючи  усе  довкола.
Вона  хоч  і  німа  но  така  голосна,
Наша  рідна  Українська  весна.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482366
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.02.2014
автор: 333