Хмари нависають знову,
Над зеленими гілками,
Ця картина вже знайома,
Синє небо, жовте сонце.
Як колись давно дивився,
Помилився, не наснився,
Трохи часу, я вже старший,
Інший погляд, нові шанси.
І думки про те, що далі,
Що за небом, за гілками,
Не полишать, зачіпляють,
Вслід за вітром пролітають.
