Як дивлюся на тебе, я усе розумію
Не потрібна тобі! Боже, зараз зомлію!
Звідки знаю я це? Неважко помітити
Як віддалений ти. Навіть хочеться випити!
Що в очах твоїх не палає вогонь
Та не можу сказати, що то був лише сон!
Та і, що було в сні? А нічого й нема!
Видумала собі й залишилась сама.
Наче погляд міг про, щось сказати,
Все продажне, навіть погляд може брехати!
Але, що не роблю - я тобі не потрібна
А я так хотіла стати для тебе рідна
Цей твір дуже близький моїй душі й моїм особистим переживанням
Хотіла б сказати, що випивка не глушить горе, а ще більше загострює почуття непотрібності
Квіточка) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
і так завжди... Чомусь... І у всіх майже однаково.... Гарно написано.
