( Лісова фантазія - тріолет.)
О лісу дивна, трепетна душа!
Розтанула у мороку, як тінь.
Прекрасна німфа, чарами зустрінь,
О лісу дивна, трепетна душа!
Дріада серця, символ сновидінь,
Ніхто в житті мене не спокушав.
Розтанула у мороку, як тінь,
О лісу дивна, трепетна душа!
З Деметрою в духмяних споришах,
Обходиш ти кордони володінь,
В твоїх очах – небесна голубінь,
О лісу дивна, трепетна душа!
Жар серця, за коханою полинь,
Нехай дріаду музика втіша.
Розтанула у мороку, як тінь,
О лісу дивна, трепетна душа!
Орфей до Еврідіки поспіша,
Кіфари звук лунає в небосинь:
- О найпрекрасніша із лісових створінь!
Моє кохання! Мій одвічний шал!
Історія десятків поколінь,
Кохання неземне не заглуша,
Здається лісова співа глибінь:
- О лісу дивна, трепетна душа!
Ви можете пишатися своїм стилем написання творів - він мудрий, глибокий, філософський. А я ще не маю власного стилю... тому вперто його шукаю, використовуючи різні віршовані форми
гарно
Мій улюблений фільм про Ксену - принцесу воїна. Мабуть, звідти любов до міфів та пригод. Дякую,Ulcus, за читання моїх віршів. З повагою, 
А я ще не маю власного стилю... тому вперто його шукаю, використовуючи різні віршовані форми 
Чудовий вірш, Марино! 
