Весело у долоні плеще річка,
Проміння врешті дужче припекло.
Латаття дивне своє ніжне личко
Із білою фатою підняло.
Русальний квіт, неначе із легенди
Жовтаві свічі річкою пливуть,
Довжезні коси юної Мелінди
Проміння з вітром чешуть і плетуть.
В зелено-білій дивовижі цвіту,
В прибої хвиль і комишевих зваб
Снують лілеї це намисто літа,
Плетуть вінок із сонячних кульбаб.
В Італії, поширена легенда про красуню Мелінду,
яку викрав болотяний цар-страховисько
і одружився з нею. Від того шлюбу й народилося
біле латаття,пелюстки якого нагадують білосніжне
обличчя Мелінди, а тичинки – золоті коси красуні.
