Буває, квиток на щастя — в кишені,
та ключик від щастя — в руці у Бога.
Ліна Кстенко
Хотілося б напитися води?..
Джерельної... Холодної... До зливу…
Хутчій – у ліс, до явору ходи:
ручай з-під нього в’ється боязливо…
Козацькі вуса вволю оброси
і пий упохват, шебсько, до одухи…
Нехай спаде з душі жага роси –
питущого не відтягнуть за вуха!
А спрагу загасив – свою данину дай
тому, хто змайстрував оту криницю,
хто показав тобі отой ручай,
де ти напивсь джерельної водиці.
...У всьому головою є вода,
та не усе змивається водою:
коли тебе зневажать – не біда,
біда – коли зневажиш сам собою.
Коли цураєшся святого джерела –
всього, чим сутні плем’я, рід, родина,
спільнота чим і мріла, і жила, –
тебе утратить рід твій і країна.
Отож, Господній дар не оскверни –
не гань святинь, де душам є волого!
Хай благодать приходить в райські сни –
ключі від Раю не в тобі – у Бога…
14.12.2018.
Розчулив...
Мамина колиска,мамина криниця...
Серце крає пісня ... і твої слова...
Я тобі в долонях принесу водиці...
Хай у серці пам"ять світла...ожива!
Джерело дасть сили ,спрага загаситься,
Із душі спадає вже жага роси...
І...в моїх долонях...Та вода-живиця...
Оживить назавжди всі-усі ікси...
Віримо у краще і молімось Богу,
Хоч своє диктують серцю віщі сни...
І ...веселу пісню...до квитка ...в дорогу...
Я ж ...щиро промовлю :"Швидше повернись!".