[i] Буває, квиток на щастя — в кишені,
та ключик від щастя — в руці у Бога.
Ліна Кстенко [/i]
[youtube]https://youtu.be/tBz-FW3hPcw
[/youtube]
[i][b][color="#48077a"]
Хотілося б напитися води?..
Джерельної... Холодної... До зливу…
Хутчій – у ліс, до явору ходи:
ручай з-під нього в’ється боязливо…
Козацькі вуса вволю оброси
і пий упохват, шебсько, до одухи…
Нехай спаде з душі жага роси –
питущого не відтягнуть за вуха!
А спрагу загасив – свою данину дай
тому, хто змайстрував оту криницю,
хто показав тобі отой ручай,
де ти напивсь джерельної водиці.
...У всьому головою є вода,
та не усе змивається водою:
коли тебе зневажать – не біда,
біда – коли зневажиш сам собою.
Коли цураєшся святого джерела –
всього, чим сутні плем’я, рід, родина,
спільнота чим і мріла, і жила, –
тебе утратить рід твій і країна.
Отож, Господній дар не оскверни –
не гань святинь, де душам є волого!
Хай благодать приходить в райські сни –
ключі від Раю не в тобі – у Бога…
[/color][/b][/i]
14.12.2018.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817545
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.12.2018
автор: Олекса Удайко