Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Надія Таршин: І біля вічного вогню - їх уже жменька - ВІРШ |
![]() |
![]() UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
![]()
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Валерій Голуб, 19.04.2013 - 23:20
Сильно! ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Надія Таршин відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Валерію, дякую за підказку я виправлю. ![]() горлиця, 18.04.2013 - 16:40
Так багато нсказано у цьому вірші! Кінець як бомба!!! -А він іде і винувато посміхається, Що ще живий і досі – вибачається. Скільки таких, що вибачаються! І за ту війну і за ту перемогу! 250.000 молодих хлопців і дівчат,( 14-16 років діти) не озброєних, гатили своїми тіламим Дніпро! Багато з них і плавати не вміли, а їх гнали з наказу Жукова, Ватутіна. Так перемогли, але якою ціною! Панахиди варто правити за душі невинних синів і дочок нашої України. Треба молитися, щоб це лихо більш ніколи не повернулося на наші землі. Надія Таршин відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, Наталочко, згодна з кожним Вашим словом. Я думаю, що і міста у нас знищені були, тому що не було кому дорожити історією. Накази не обговорювались. ![]() ![]() ![]() laura1, 18.04.2013 - 11:55
Неперевершено! Заділи за живе до сліз! А це головне, задіти струни душі. Дуже гарний вірш! Та й взагалі Ваші вірші всі мені подобаються! ![]() ![]() ![]() Надія Таршин відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже, дуже Вам вдячна за такі слова.
Любов Ігнатова, 18.04.2013 - 11:36
останнім рядком взагалі добили- адже це дійсно так!Вони ніби просять у нас вибаченя за своє життя і хоч краплю уваги, випрошують як милостиню... Надія Таршин відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Любочко, дякую. Я відчувала, що Ви приймете цей вірш. ![]() ![]() ![]() |
|
![]()
|