Ти був сторінкою із тисячі сторінок,
але тією, що з яскравими малюнками.
А він - ще непрочитана історія,
та вже намріяна надії візерунками.
Для тебе я нічого не придумала,
хоч так манило мене світло у очах.
Для нього зацвіту я квіткою:
трояндою, ромашкою, гвоздикою,
ні , краще квіткою незнаною,
найкращою, пахучою...
Загадкою
для нього стану.
Ні, проросту берізкою, з бруньками,
соком навесні,
або веселкою...
і ми удвох в човні попливемо над
синій небосхилом...
Для нього буду романтичною,
і в білім платячку з мереживом,
а інколи- в протертих джинсах,
біля багаття та на шашликах...
