Тягнеться мого життя
Довга-довга нить,
Доки думи й почуття
У собі щомить
Я тримаю і дишу,
Серце стукотить.
Як обірветься, лишу
Світ я цей умить.
Лишить світ душа моя,
Та допоки нить
Довгая мого життя
Тягнеться щомить,
Намагаюсь цінувать
Кожну мить життя
Я, його не марнувать
Тільки без пуття,
А його всмак проживать
Неповторну мить
Кожну, сил всіх докладать
І як слід робить.
Нить мого життя. Вона
Довга, та тонка,
Бо в мить будь-яку, всяк зна,
Доленька ж така
Людська – обірвéться все ж
І вже назавжди,
Бо ж життя в нас не без меж.
Я собі завжди
Це нагадую. Воно –
Це найбільший дар,
Що мені, як всім, дано.
Я – його владар.
Тягнеться мого життя
Довга-довга нить,
Доки думи й почуття
Маю я щомить.
Євген Ковальчук, 23. 06. 2022
