|
(Віслава Шимборська)
***
БЕЗ НАЗВИ
(як суть життя...) 📖
***
ВІСЛАВА ШИМБОРСКА (Wisława Szymborska)
***
Ось до чого дійшло :
я сиджу під деревом,
на березі річки —
сонячного ранку.
Це незначна подія,
яку історія не запам’ятає.
Ні битва, ні угода,
мотиви яких досліджують,
ні пам’ятне вбивство тирана...
Все пройде.
І все ж ось я сиджу —
це факт.
І оскільки я тут, біля річки,
то, мабуть, я звідкись прийшла сюди,
не кажучи вже про те,
що раніше
я побувала в чималій кількості
інших місць сили.
Так само, як —
перш ніж піднятися на борт,
до мене були —
великі завойовники...
Найминучіша мить має славетне минуле,
її веде
«до суботи» — п’ятниця,
її призначає травень —
«до червня».
Її горизонти такі ж справжні,
як у бінокль панорама
головнокомандувача.
Дерево — тополя,
що ще в давні часи
вкоренилася.
Річка називається Раба
і тече тут не від учора.
Стежка,
що крізь чагарники пролягає,
не була прокладена сьогодні.
Вітер, що розганяє хмари,
приніс їх сюди — нині на дні.
І хоча навколо не відбувається нічого важливого,
світ від цього не стає біднішим на деталі,
не позбавлений основ,
не стає менш визначеним,
ніж у ті часи,
коли панували великі міграції.
Таємничі змови не мають монополії
на мовчання.
Процесію причин не лише на коронаціях
можна побачити.
Ювілейні дати теж можуть бути круглими,
але не більше,
ніж ця низка камінців
на березі ріки.
Складна й щільна вишивка обставин :
Мурашки — хрестиком в траві.
Трава, вшита в землю.
Візерунок,
витканий гілкою —
неспокійної, миттєвістю, хвилі...
Отож, випадково,
я є і...
дивлюся.
Нагорі білий метелик махає в повітрі
своїми крилами,
які належать і належатимуть лише йому,
а тінь, що раптом пролітає крізь мої дві долоні,
не чужа, не якась там,
а саме його і...
в ньому.
Бачачи це,
я ніколи не впевнена,
чи те,
що важливе на сприйняття,
дійсно важливіше за те,
що не є важливим,
як суть життя...
___________________________________
15.03.2025-27.08.2026; Paris (Aurora) =
=======================================
(!!!)
Вісла́ва Шимбо́рська (пол. Maria Wisława Anna Szymborska;
2 липня 1923 - 1 лютого 2012) — польська поетеса, есеїстка, літературна критикиня і перекладачка; співзасновниця Товариства польських письменників (1989), член Польської академії знань (1995), лауреатка Нобелівської премії з літератури (1996), відзначена Орденом Білого Орла (2011).
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D0%A8%D0%B8%D0%BC%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0
З 1988 року була членкинею ПЕН-клубу, з 2001 — почесною членкинею Американської академії мистецтв та літератури...
Чого тільки варті її «москалики» та «Лімерики (вибачте за визначення) лозаннські», які в пародійності подає В.Шимборська, як незвична поезія слова...
==================
(!!!)
Переклад поезії
(Віслава Шимборська)
https://www.poemes.co/ca-va-sans-titre.html
Переклад здійснив Катинський Орест українською мовою з французького тексту.
———————–————
(Автор — Мої переклади поезії з різних джерел та мов світу…)
====================================
Автор :::
Катинський Орест
https://www.stihi.in.ua/ua/avtor.php?author=55043&poem=520789
(Katynskyy Orest)
====================================
ID:
1068832
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 12.09.2026 13:07:36
© дата внесення змiн: 14.09.2026 01:14:40
автор: MAX-SABAREN
Вкажіть причину вашої скарги
|
