Даруєш сонце очам кохання,
Даруєш серцю любові жар!
Даруєш долі свої старання,
Кладеш життя ти на свій вівтар.
Вівтар кохання - твоя довіра,
Ти довіряєш лише йому,
У нього сильна сьогодні віра
Здолати рАзом страшну війну...
Крізь біль і втому є що втрачати:
Чужих і рідних в найважчу мить.
Вчимося квіти ми дарувати,
Щоб не дарма нам життя прожить.
Лиш зрозумієш заради кого
Сім'ю збудуєш і спільний дім,
Тоді з коханим одна дорога -
Крізь біль і радість, вогонь і дим.
Олександр Сичов
