Ну що, народи? У війни - метастази.
Боролись довго з хворобою ви?
Лягли ракети по містах, наче, стрази
на полотні молодої вдови.
Уже не сумно. Ми стривожені дуже.
Як раптово бумеранг прилетів(!)
Усе ще буде мій стурбований друже.
Усе ще буде... крім за́тишних снів.
Тепер молися і до свого ти Бога,
або ж зрікайся незримих богів,
що крок за кроком привели до такого
порядку дій своїх вірних рабів.
Вже розповзлися війни метастази -
світ дуже хворий... Чи ляже під ніж?
Чи так й справлятимуть бал богомази
і ДО, і ПІСЛЯ? А що коли МІЖ?
