До зустрічі, сіньйоро, у Трієсті!
Я вам напишу завтра на зорі,
Щоб за обідом, на своїй сієсті,
Чи ввечері в салоні, на фієсті,
Ви глянули надвір, під ліхтарі.
Читайте лист із тихою сльозою,
Хай пісню вам нашіптує папір
І думкою готуйтесь до двобою,
Бо скоро я із ранньою весною
Зухвало вам обʼявлюся на зір.
Я чорний день і досі пам’ятаю,
Що нас межею з вами розділив
Та викинув мене із ласки раю,
Який я ревно в серці зберігаю,
Та що в розлуці вірно я любив.
Ідіть до моря по своє причастя,
Спустіть на личко матову вуаль.
Цілую вас із відстані в запʼястя,
Я бачу в вас моє солодке щастя,
Я гублю в вас неспокій і печаль.
Нема в житті моєму перешкоди,
Яку б для вас я радо не здолав.
І я продам вітчизну і клейноди,
Та відречусь від віри і свободи,
Бо так, як я, ніхто вас не кохав.
20.02.2026
